Судячи з усього, українській армії є що протиставити ворогу, навіть якщо він піде у наступ танками.
Днями на Гончарівському полігоні в Чернігівській області було продемонстровано новий бойовий модуль для бронеавтомобіля “Козак-2М”. Особливість його полягає в тому, що основний акцент зроблено не на крупнокаліберний кулемет (хоч і без нього також не обійшлось), а на протитанкові ракети загальною кількістю одразу чотири одиниці.
Якщо бути зовсім точним, то новий бойовий модуль озброєно протитанковим ракетним комплексом “Бар’єр”, який може бути укомплектований різними типами кулеметів, чотирма ракетами Р-2С з лазерною напівавтоматичною системою наведення.
Відомо, що максимальна дальність пуску ракет становить 5 км, бронепробиття за динамічним захистом сягає 800 мм. Також можуть застосовуватися ракети з уламково-фугасною і термобаричою бойовою частиною. Перезарядження ракет здійснюється через люки на даху машини.
Як повідомляє директор Defense Express Сергій Згурець, маса модуля становить близько 400 кг, він оснащений одномоментними двигунами, які забезпечують швидкість перекидання вісі прицілювання, за твердженнями представників компанії-розробника, до 30° на секунду.
До речі, розробником дистанційно керованого бойового модуля, системи управління цим модулем, а також засобів спостереження за полем бою (насамперед йдеться про тепловізор), є турецька компанія Aselsan. А взагалі, участь у даному проекті, крім турків, беруть державне Київське конструкторське бюро “Луч” і приватне підприємство НВО “Практика”, яке. Власне, є розробником та виробником бойової броньованої машини “Козак-2М”.
За словами того ж Сергія Згурця, випробування нового бойового модуля на полігоні пройшли успішно, тому у нас є всі підстави очікувати його вже найближчим часом на озброєнні української армії.
Тут варто відзначити, що “Козак-2М” розроблявся, як машина для роботи на 2-3-й лініях, плюс для виконання специфічних бойових завдань і не призначений для того, щоб брати участь у бойових порядках – будь то при нападі чи захисті. Тому не варто очікувати, що ці машини, озброєні новими протитанковими бойовими модулями, будуть використовуватись у відкритих боях – тим більше, танкових. Їх призначення – перевезення бійців Сил спеціальних операцій (ССО) під час виконання бойових завдань (наприклад, знищення укріплених ворожих об’єктів), розвідка, а також перехоплення та знищення ворожої бронетехніки, яка вибились з бойових порядків.
Простіше кажучи, завдяки цьому поєднанню бойового модуля і бронеавтомобіля, Об’єднані сили отримали ще один засіб протитанкової боротьби в тилу. Таким чином можна зробити висновок, що українське головнокомандування або готується до танкового наступу ворога, або перестраховується, пам’ятаючи про гарячі події холодної зими 2015-го року, коли танкові війська росіян фактично вибили ЗСУ з Дебальцевого, Докучаєвська і Бахмутської траси.
Адже не так давно ми писали, що за розпорядженням командувача Об’єднаних сил генерал-лейтенанта Сергія Наєва були створені підрозділи боротьби із бронеоб’єктами та укріпленнями ворога.
Як би там не було, а все це свідчить про поступальний системний розвиток української армії.
Про невипадковість саме такого поєднання озброєння і бронеавтомобіля свідчить і той факт, що раніше проводились випробування цього ж бойового модуля у поєднанні з іншою бойовою машиною, яка була представлена конструкторсько-виробничим підприємство “Українська бронетехніка” – спеціалізованим бронеавтомобілем “Варта”.
